Святкова екскурсія різдвяним Чикаго з  Книжковим Клубом

...або " Про що ми говоримо , коли ми зустрічаємось поговорити про книги."

У травні 2018 року , в нашому вузькому інстаграмному колі "фанатів Чикаго" виникла ідея відновити книжковий клуб. Зізнаюсь , я була налаштована скептично.

З минулого досвіду знаю, що життєвий цикл таких ідей дуже короткий : запал кількох ентузіастів гарантує дві або три чудових зустрічі , а потім одна не дуже популярна книжка чи сезон свят вибиває клуб з розкладу і ... всe

Та , на щастя, цього разу Книжковому Клубу судилося бути! Починаючи з травня ми зустрічались щомісяця , обирали одну книгу для прочитання та обговорення , проводили тематичні і екскурсії по Чикаго, ходили в театр і на заходи в рамках літературних фестивалів.

Photo credit : UsKovalchuks Photography

І знаєте чим я пишаюсь найбільше в нашому клубі? Він дійсно книжковий! Ми справді обговорюємо книги , ідеї , сперечаємось, сміємось , а я інколи не стримую сліз. Як от під час обговорення найпершої книги чиказької письменниці Sandra Cisneros " The House on Mango Street". Не тільки тому, що тема самоідентифікації мені дуже болить; чи тому, що за столом в кав`ярні The Spoke & Bird (South Loop) зібралось 14 розумних, дотепних, сміливих молодих жінок , кожна з яких говорила про себе, мимоволі узагальнюючи "нас" - українок в Америці, в Чикаго , нашу здатність не лише адаптуватись, а й реалізувати свій потенціал; а й тому, що в той день Оля , з якою я познайомилась через Інстаграм, приїхала аж з сусіднього штату, підготувала ретельно продумані запитання для обговорення на двох мовах і цим підтвердила мій несміливий здогад, що це ще комусь потрібно. Такі зустрічі. Такі розмови. Про щось абстрактне , невловиме і безцінне в житті людини. Того дня я була зворушена до глибини душі від можливості бути серед людей, з якими в мене так багато спільного.

Photo credit : UsKovalchuks Photography

І нас об`єднало місто.

Photo credit : UsKovalchuks Photography

Спершу було вирішено читати книги чиказьких авторів або ті, події яких відбуваються в Чикаго. Так , ми прочитали "The Devil in the White City" та провели екскурсію територією, де відбувалась Колумбійська Виставка , про яку йдеться в романі. Потім була палка дискусія і найсчисельніша зустріч - аж 16 дівчат!- навколо книги "Good Kings, Bad Kings" (авторка Susan Nussbaum) про життя людей з інвалідностями в спеціальних установах міста Чикаго; ще ми читали "Посол Мертвих" американського письменника українського походження Аскольда Мельничука ; книгу про "злочин століття" ("For the Thrill of It") - вбивство підлітка Боббі Френкса ми обговорювали під час екскурсії в Hyde Park .

Photo credit : UsKovalchuks Photography

До Дня Незалежності України наш клуб підготував поетичну виставу / читання з 27 віршів сучасних українських поетів , яку ми представили для запрошених гостей на терасі в центрі міста. Серпневий вечір в Чикаго , який мені запам`ятається назавжди. Ми сиділи до темряви і розмовляли про життя, про вірші, прозу, роботу і кар`єру, мрії і Великі Плани.

Photo credit : UsKovalchuks Photography

Bосени ми гуляли найкрасивішим цвинтарем Чикаго ( Graceland) , а взимку - святково вбраними вулицями центральної частини міста.

Photo credit : UsKovalchuks Photography

Ми заходили в легендарний готель Чикаго Palmer House . 3авдяки прочитаним книгам та проведеним екскурсіям , ми вже знаємо про сім`ю Пламер більше , ніж деякі корінні мешканці міста.

Photo credit : UsKovalchuks Photography

Ми з клубом ходимо в театр. В 2018 році ми побували на виставах в Court Theater , Steppenwolf Theatre, The Oriental Theatre . Ми організовувались і замовляли групові квитки, тому нас вже знають, як "українську групу" в театрах міста .:)

Ми збирались на лекції відомих авторів та культурних діячів в рамках Chicago Humanities Festival.

Photo credit : UsKovalchuks Photography

В соціальній мережі, де ми маємо чат , в якому домовляємось про зустрічі, нас налічується аж 40 ! В реалі на зустрічі приходить від 5 до 16 дівчат. І це нормально. Це чудово! Є люди в чаті, з якими ми ще навіть не знайомі, є ті , хто був на одній зустрічі і , може , вирішив, що це не для нього; а є "кістяк" клубу, без якого нічого б не відбулось.

Це люди, які мотивують : пишуть, нагадують про зустрічі, приходять , читають, приводять друзів, допомагають з організацією подій, просто приходять. Не всі вони є на фотографіях з останньої зустрічі , але ми це надолужимо

Photo credit : UsKovalchuks Photography

Ми не намагаємось знати все про життя одна одної.. Про сімейний стан, професію, роботу, дітей, чоловіків, про те хто звідки з України. Та я знаю котра з дівчат захоплюється психологією і може спокійно розкласти всі мої страхи і комплекси по шухлядах , не моргнувши оком; знаю хто любить Едгара Алана По , а хто сучасні японські детективи; бачила як горіли їхні очі , коли ми розмовляли про особистий вибір і свободу жити так, як тобі підказує твоє серце; знаю кому небайдужа архітектура; з цікавістю слухаю тих, хто часто буває у відрядженях, на побаченнях чи подорожує соло.

Ми не пліткуємо і не допускаємо жодної закулісної драми. Ми - дорослі , самодостатні люди з насиченим життям , обов`язками , захопленнями, сім`ями і друзями. Мені хочеться вірити, що в клубі ми керуємось цитатою , запозиченою в Марії Склодовської-Кюрі :" Хай вас менше цікавлять люди і більше цікавлять ідеї".

Photo credit : UsKovalchuks Photography

Цікаво, як , розмовляючи лише про книги, ми розмовляємо про саме життя.

До нових зустрічей, цікавих книг і знайомств в Новому Році!

Photo credit : UsKovalchuks Photography

 UPCOMING EVENTS: 

 

 FOLLOW THE ARTIFACT: 
  • Facebook B&W
  • Twitter B&W
  • Instagram B&W
 RECENT POSTS: 
 SEARCH BY TAGS: 

2016-2019 by Fifthwave. Proudly created with Wix.com