Людина на канаті.

В Чикаго налічується більше 30 будівель, які можна віднести до "хмарочосів" , та лише декілька мають імена , особисті характеристики чи цікаву історію завдяки яким туристи і місцеві жителі безпомилково вкажуть на них пальцем.

Сьогодні ми знову поговоримо про "кукурудзу". Це житловий комплекс з двох веж, офіційна назва яких - Marina City . Hе були б ми Середнім Заходом з безкраїми полями пшениці, кукурудзи , кукурудзи і ще раз кукурудзи , якби не давали навіть найвідомішим шедеврам архітектури своїх, більш приземлених назв.

Marina City або (по-народному) Corn Towers - будівлі, з яких ви завжди можете почати екскурсію по Чикаго. Ці вежі мають всі необхідні характеристики щоб бути хедлайнерами вашого туру: цікаву історію, неперсічний дизайн і так званий "wow factor", про який я і розповім сьогодні.

Історія .Почнемо з того, що проект комплексу Marina City у великій мірі фінансувався профспілками прибиральників та операторів ліфтів Чикаго! Дивна ініціатива, чи не так? Уявіть собі, що був час , коли жити downtown було не лише непрестижно, але й небезпечно. Справа в тому, що після Другої Світової війни , в період розквіту американської економіки, розбудови автомагістралей і з появою доступного житла, люди почали масово покидати центри міст , віддаючи перевагу периферії. Так появилися "сабербія" - населені пункти не розмежовані чіткими кордонами, а лиш з промовистими ознаками соціального статусу мешканців з будинками "під копірку", або як люблять казати американці - "cookie-cutter homes". Такі тенденції непокоїли людей, чиї професії залежали від "самопочуття" міста. Всі ті, хто обслуговували багатоповерхівки ризикували втратити роботу на тлі загального занепаду урбан середовища. В Чикаго життя в хмарочосах на той час вважалося чимось принизливим і асоціювалось із сумнозвісним проектом Robert Taylor Homes - комплексом багатоповерхівок для малозабезпечених чорношкірих мешканців . Одним словом, навіть створивши ґетто для однієї (небажаної) верстви населення , влада все одно не могла контролювати демографічних змін і тенденцій того часу, втративши платоспроможних і таких необхідних для підтримки життєдіяльності міста, громадян. Багатьом будівлям та інфраструктурі Чикаго загрожував коллапс.

Corn Towers стали сміливим проектом, на прикладі якого мешканці міста мали зрозуміти, що жити в хмарочосі - не обов`язково відмовлятся від всього того, що на той час вважалося американським стилем життя : кінотеатр, боулінг, спортивний зал з басейном, ресторани і продуктові магазини. ( Я знаю, що в це важко повірити, але в ті роки Чикаго не могло похвалитися стількома розвагами, як його передмістя). Архітектори Marina City запропонували своїм майбутнім мешканцям навіть парківку для яхт і човнів (вежі розташовані на березі річки) , a під автомобілі віддали цілих 20 поверхів !

"Місто в місті" - нова концепція на той час, яка відгукнулася в серцях людей. Особливістю дизайну веж є наявність балконів в кожній з кімнат квартири, що ,повірте, довго було рідкістю для багатоповерхівок в центрі Чикаго. Кажуть, що зараз багато квартир пустує і навіть одна доволі дивна історія з розряду міських легенд, під моїм улюбленим грифом "macabre". Про неї іншим разом.

Будівництво веж розпочалось у 1959 i завершилось у 1968 році , а лише через 20 років, аж у 1989 у них появився сусід на другому березі річки, з яким їм судилося стати свідками однієї авантюри.

Тут настав час згадати про річкових щурів, без яких наша екскурсія буде неповною. Так називають не лише гризунів, , а й ...людей, котрі обрали доволі незвичний спосіб та місце життя . Виявляється, що адміністрація Marina City дозволяє власникам човнів жити в своїй бухті круглорічно (не безкоштовно, звісно). Ці сміливі люди насолоджуються плаванням по озеру та річці поки триває сезон, а потім паркуються в підвалі і спостерігають за чотирма місяцями зими з ілюмінаторів своїх затишних кают. "Залягти на дно в Чикаго" , хе-хе.

А зараз поговоримо про "wow factor" цих і без того ефектних міссіс - Людину на Канаті, або акробатичний трюк Ніка Валенди у 2014 році. Якщо ви не чули про цю подію, або вже встигли про неї забути - я вам розповім як все було і ви більше ніколи не зможете пройти повз Corn Towers без завмирання серця.

Витримавши ефектну паузу, возведіть очі до неба і уявіть холодний вечір листопада . Вітряно, але кого тут цим здивуєш?! Наш герой , на висоті 200 метрів над землею , готується пройти по канаті від західної вежі Marina City до будівлі Leo Burnett.

Внизу гуде 65,000 людей, а пряму трансляція події веде Discovery Chаnnel. Нік не лише подолає відстань між двома хмарочосами за якихось 7 хвилин , а й вестиме розмову впродовж своєї "прогулянки" , жартуватиме і насолоджуватиметься нічним Чикаго. Після першого випробування Нік зрбив, здається, неможливе і пройшов по канаті меншу відстань між двома вежами Marina City з зав`язаними очима. Відео з тієї події вражає :

Нік Валенда походить з відомої сім`ї акробатів та циркових артистів. Він народився в місті Сарасота на Флориді, де знаходиться Музей Цирку та вілла сім`ї циркових магнатів The Ringling Brothers ( рекомендую відвідати як музей цирку, так і музей мистецтв , що на території красивої вілли).

До найсміливіших прогулянок по канаті Ніка Валенди можна віднести його підкорення Великого Каньйону та Ніагарського Водопаду.

Чиказька погода була такою непередбачуваною, що партнери Валенди в його пригодах - компанія O'Connell Electric- працювали цілу добу аби стабілізувати канат спеціальними металевими дротами. Поліція Чикаго частково заблокувала рух автомобілів поблизу Marina City в звязку з підготовкою до події.

Після того як ми приділили достатньо уваги "кукурдзкам", було б справедливо сказати декілька слів про їхнього партнера в пригоді з людиною на канаті - будівлею на другому березі річки. B Leo Burnett Building знаходяться офіси однойменного міжнародного рекламного агенства , клієнтами якого в свій час була не одна велика американська корпорація. Агенство засноване ще у 1935 році, має філіали у багатьох містах Америки та світу. Зайва реклама не завадить навіть тим, хто її сам створює - трансляція події за участю восьмикратного рекордсмена була унікальною можливістю піару, від якої гріх відмовитись.