_edited.jpg)
Чикаго, літо і "весь той джаз" !
Ваш гід сезонними заходами в місті. Випуск перший. Шість днів, вісім відвіданих подій , мої враження і рекомендації! Скринька літніх спогадів чекає нових надходжень.
Як людина, яка провела тринадцять зим в Чикаго, можу запевнити кожного, що ми тут всі належимо до єдиного культу - поклоняємось вередливим богам літа і бережемо особливе місце в серці для осені.
Літо в Чикаго в ідеальному варіанті передбачає можливість проводити час надворі. У гіршому випадку - в офісі, вдома чи в автомобілі під ритмічне гудіння кондиціонерів , а в найгіршому - в куртках , з парасолями і в затяжній , нескінченній сірості неба і настрою.
Непомітно підкрався третій тиждень червня і настав час спитати себе: як навіть серед мокрих , вітряних і здебільшого похмурих , днів знайти атмосферу літа в місті ?
Щоліта в Чикаго проходить незліченна кількість музичних фестивалів, культурних заходів , концертів класичної музики , фуд фестів , спортивних змагань і змагань між ресторанами за найпривабливішу терасу , найдовшу чергу до бару і найменш сприятливу для розмови атмосферу. Mені захотілось дослідити чи справді ті події, які рекламують як безкоштовні, нічого нам не коштуватимуть . А якщо і коштуватимуть, то скільки? Полем для експерименту я обрала, звісно, центр Чикаго і з понеділка до неділі , щовечора відвідувала сезонні заходи , робила нотатки і намагалась спіймати "нестерпну легкість буття" - перший по-справжньому теплий і ще не задушливий літній вечір в рідному місті.
Події, які я обрала для свого експерименту, відбуваються щороку і без них я вже не уявляю свого чиказького літа. Деякі заходи схожі між собою, що дало мені шанс порівняти і визначити ті,котрі заслуговують повторного візиту
Понеділок
Кіносеанс в парку, під відкритим небом. Подія відбувається з ініціативи Chicago Park District і трансляція художніх фільмів та мультфільмів проходитиме в багатьох парках міста протягом всього літа! Розклад тут. Перегляд кінострічок безкоштовний !
Я обрала Grant Park і фільм "CHICAGO" .
Трансляція почалася о 8:40 вечора і тривала приблизно до 11-ї. Глядачів пригощали безкоштовним покорном , але всім хотілося кави або гарячого вина - надворі було прохолодно і ми були готові до дощу. Людей спочатку було зовсім мало, але коли стемніло і місцеві мешканці повиходили на прогулянку зі своїми песиками, багато хто вирішив залишитися на фільм.
Отже, перший вечір умовного літа запам`ятався улюбленими музичними номерами з "Чикаго", дотепними діалогами героїв фільму; парочками , що тулились один до одного в "кінозалі", запахом розплавленого масла і попрорну; армією комарів, які якимось дивом вижили в ці холодні дні, туманом з озера і майже безлюдними вулицями міста ближче до півночі.
Крім парківки ($12 за три години) ця подія нам нічого не коштувала.
Дві поради : не збудьте прихопити спрей від комарів , а сидіти краще на водонепроникному спальнику, килимку для йоги , ітд. Земля вогка і холодна майже у всіх парках Чикаго. Алкогольні напої , як ви знаєте, в громадських місцях розпивати заборонено, тому я нікого не закликаю брати з собою термос з вином і вдавати, що там чай :)
Вівторок
У вівторок , в рамках мого експерименту , та і просто за звичкою , ми поїхали на вечір джазу , який щовівторка у літні місяці проводить Museum Of Contemporary Art Chicago ( Музей Сучасного Мистецтва) . Музична програма триває від 5:30 до 8 вечора , а музейні зали відчинені до дев`ятої. Для резидентів штату у вівторок вхід в музей безкоштовний.
Бар на терасі пропонує вино, пиво, шампанське та безалкогольні напої. Меню складається з декількох страв (сирна тарілка, хумус , салат, сендвічі). Якщо вхід на подію та в музей безкоштовний, то ціни на їжу / алкоголь високі, що нікого , втім, не дивує : черга до бару не пересихає аж до останньої композиції музикантів. Організатори не дозволяють приносити власні гостинці та напої, та я не бачила щоб комусь робили зауваження. Я купила дитині ланч у Potbelly , який тут поряд з музеєм, повернулася на галявину, ми влаштували імпровізований пікнік і всі залишились щасливими. Дітей, до речі, на ці джазові вечори завжди приводять багато. Якщо ви бажаєте повечеряти в ресторані Marisol, котрий знаходиться поверхом нижче ніж тераса, то він відчинений до 10-ї, а бар аж до 11-ї. Тому, за продовженням вашого побачення чи дружніх посиденьок далеко ходити не треба .
До плюсів джазових вечорів саме в Музеї Сучасного Мистецтва, я б віднесла : динамічний репертуар запрошених музикантів, більшість з яких є досить відомими в місті і своїми виступами приваблюють чималий натовп шанувальників джазу; затишне розташування , доброзичлива атмосфера і можливість гуляти галереями музею. Якби не ці музичні вечори, то я б дуже рідко відвідувала Museum Of Contemporary Art Chicagoоскільки він не належить до моїх фаворитів.
Найпопулярнішою виставкою музею (особливо серед молоді) зараз є VIRGIL ABLOH: “FIGURES OF SPEECH”. Відомий дизайнер одягу Virgil Abloh з 2018 року є художнім директором чоловічої лінії модного дому Louis Vuitton , а з 2013 - засновником і власником бренду Off-White, вуличний стиль якого користується успіхом серед молоді.
Ця подія коштувала нам більше і часу , і грошей , ніж кіно в парку в понеділок. По-перше, потрапити на неї було складніше через інтенсивний рух на вулицях міста в годину пік та дорожні роботи . По-друге, паркінг в районі музею досить дорогий ($17-$41) . Якщо додати два келихи вина ($9 кожен), каву і випічку (вона, в Marisol дуже смачна) - ще $14 і вечерю для дитини, то ... враження від вечора все одно безцінні! :)
Рекомендую вечори на галявині всім, хто живе десь поблизу . Їхати на цю подію з передмість не варто, бо поки ви проб`єтесь крізь трафік, то вона вже закінчиться.
Деталі наступних "Tuesdays on the Terrace" тут
Середа
Jazzin' at the Shedd | Shedd Aquarium
На цю подію ми поїхали не так заради джазу, як задля можливості показати дитині акул, черепах, корали та підводний світ без звичної тисняви відвідувачів. Щосереди у літні місяці міський акваріум відчинений аж до 10-ї вечора !
Ця подія не є безкоштовною. Для дорослих мешканців міста квиток коштує $19.95 , а для тих, хто живе за межами міста ціна $24.95. Вхід для дітей до двох років безкоштовний. На Джаз в Акваріумі квитки варто купувати зазделегідь : подія користується популярністю завдяки краєвиду на місто , який відкривається для гостей з тераси акваріуму, вражаючим списком імен виконавців та і просто можливістю спокійно милуватися колоритними мешканцями акваріуму, яких тут більше 30,000 ! Крім того, якщо ви вже придбаєте квитки, то більша ймовірність того, що незважаючи на погоду , трафік чи поганий настрій ви на подію потрапите.
Погода в середу вкотре за тиждень зіпсувалася і місто поглинув густий туман. Сцену перенесли з тераси у вестибюль з красивими колонами і абсолютно ніякою акустикою. Ми спершу трохи засмутилися, але потім зрозуміли, що дощ став нашим союзником : через несприятливу погоду людей було мало, паркінг був вільний і за нормальною ціною, черги до більшості барів всередині акваріуму не було і взагалі панувала атмосфера закритої вечірки, зіркою якої були навіть не акули , а гігантська черепаха.
За більш сприятливої погоди з цієї тераси акваріуму можна спостерігати за феєрверками , які запускають з Navy Pier щосереди о 9:30 вечора .
Оскільки музична програма в акваріумі триває з 5-ї до 10-ї вечора, то концерт складається з виступу аж трьох джазових ансамблів !
Чиказький акваріум відкрився ще у 1930 році і тривалий час був одним з найбільших в світі. Зверніть увагу на деталі інтер`єру, прутаманні багатьом іншим відомим чиказьким музеям цієї доби (Field Museum, Adler Planetarium )
Два моїх найсуворіших критики залишились задоволеними від вечора на "дні океану".
Коли ми збирались їхати додому, то вже навіть деякі рибки вкладалися спати ! Який неймовірний світ нашої блакитної планети, правда?
Четвер
З 5:30 - 8:00 у внутрішньому дворику Art Institute of Chicago проходить вечір джазу, який я , на жаль , не можу рекомендувати. Попри всю мою безмежну любов до цього музею, змушена визнати , що ці джазові четверги адміністрація проводить «для галочки» . Так було минулого року, так є і зараз. Здавалось би, що заклад з такою репутацією , як наш Музей Мистецтв, має доступ до найкращих ресурсів і талантів міста. Натомість музиканти схожі на вчителів музики середньої школи, котрі залишаються після уроків побринькати на гітарах аби не йти додому . Такий же рівень ентузіазму і в працівників кафе , що поряд з members’ lounge.
Дворик з фонтаном - найприємніше в цій події..
На щастя, ми на четвер мали заплановано щось більше , ніж джаз в музеї. 20-го червня в Міленіум парку виступав з безкоштовним концертом всесвітньовідомий віолончеліст Yo-Yo Ma! Втім, шансів потрапити на це дійство було б більше , якби концерт був платним : такої черги я ще в Чикаго не бачила!
Вона змійкою тягнулася навколо парку два (!) рази. Люди з розкладними кріслами, покривалами, метушливими дітлахами , наплічниками і кошиками для пікніка терпляче чекали в черзі до воріт понад годину!
На жаль, не всім вдалося потрапити на поле Притцкер Павільйону. Нам повідомили, що вільного місця більше не залишилось і всі почали неохоче розходитися.
Потім одна група людей осіла в Lurie Garden, де було добре чути всі шість сюїт Баха у виконанні Yo Yo Ma , хоча самого віртуоза чи сцени не було видно через високий живопліт , котрий розділяє сад і музичне поле.
За лічені хвилини в Lurie Garden вже не було вільного місця ! Люди сиділи, лежали, стояли, слухали музику з заплющеними очима, читаючи книгу, притулившись один до одного; діти хлюпались в фонтані, тупотіли босими ногами по дощаних доріжках, ловили метеликів і монети з дна струмочка. Звуки віоленчелі , здавалося, до нас долинали з кожним подувом вітру, з тремтінням бджолиних крилець і в польоті збентежених чайок. Музика починалася десь в самому серці людської цивілізації, наростала , підіймалася хвилею , накривала нас всіх з одинаковою силою і ... обривалася, падаючи в прірву тиші, з якої раптом поверталось ехо оплесків - так само хвилею, яка мала накрити маестро тією вдячністю, яку глядачі не могли передати іншим способом, аніж через розгублене тремтіння повік і аплодисменти. Це було неймовірно: те, як всі одночасно замовкали і на обличчях з`являвся відбиток магії, невидимої подорожі у глибини власної свідомості, недоторкані закутки душі; і усвідомлення того, яку силу має одна людина, один інструмент, один композитор щоб об`єднати нас - мешканців мульти мільйонного міста, вихідців з різних країн, носіїв різних мов- в цьому оазисі посеред міста і розділити спільний досвід... Хіба не з таких миттєвостей складається одне велике полотно спогадів, про які інакше як "незабутні" і не скажеш???
Ця фотографія здалася мені доречною до концерту. Її , як і ще декілька відомих фоторобіт американcьких та європейських фотографів ви можете побачити в новій виставці Iconic Photography на першому поверсі Modern Wing , The Art Institute of Chicago.
П`ятниця
Коцерт легендарного гурту The Rolling Stones.
Пройде декілька днів, місяців або навіть років і я запишу свої враження від цієї події. А зараз я боюся словами знищити відчуття повного, чистого, дитячого захвату з яким я повернулася з концерту. Квитки на The Rolling Stones я придбала ще в жовтні (?) минулого року, коли тільки стало відомо дати початку турне. Без перебільшення, квитки на цей концерт є найдорожчими, з усіх, які мені довелось купувати, а сама подія - найочікуванішим виступом музичного гурту в моєму житті. Я тримала себе в руках як могла і до останнього дня не дозволяла собі уявляти як все буде. Не хотіла очікуваннями зіпсувати враження. Крім того, два місяці перед концертом Мік Джаггер переніс операцію на серці і ми не знали чи турне не відмінять. І лише, опинившись на стадіоні, в фанзоні, хоч і не біля самої сцени, я вдихнула на повні груди і подумала: "Ну все, ми тут. Музиканти тут. Найгірше , що може трапитись - дощ." Але навіть дощу не було!! Був ідеальний, просто І-д-е-а-л-ь-н-и-й вечір.
Кульмінацією концерту для мене стала передостання пісня Gimme Shelter. Саша Аллен - беквокалістка гурту з 2016 року, блискуче виконала жіночу партію і стадіон, здається наелектризувався від слів :"War, children, it's just a shot away It's just a shot away.." У світлі останніх новин про назріваючий конфлікт між Америкою та Іраном це звучало як нагадування і благання одночасно. Принаймні, мені в ту мить так здалося.
Субота
В суботу зранку, з 8-ї години в Chinatown розпочалися щорічні перегони з греблі на човнах-драконах , про які я писала раніше, у маршруті китайським районом Чикаго. Ця акція спрямована на збір коштів для різних освітніх програм китайської діаспори і є популярною традицією Чайнатауну. Вже 19 років перегони на човнах приваблюють корпоративних спонсорів , місцеві організації і навіть представників міської влади. З погодою нам вкотре пошастило : сонячний ранок , спокійна течія Чикаго Рівер і блакитне небо виманили з домівок позмагатися між собою 34 команди і сотні вболівальників. Офіційна програма відбулася біля пагоди на березі річки, але багато заходів проходило і в центрі китайського кварталу. Дорослі і діти , здається, насолоджувалися погожим днем, яскравим видовищем дружніх змагань , музикою і сніданком на природі.
Мені і змагання, і сама атмосфера свята дуже сподобалась ! Наступного року обов`язково не пропустіть!
Неділя
В неділю мій календар біліє пустим квадратом . Пробіл перед новим тижнем. Час на організацію цієї статті , яку я писала частинками щовечора після кожної з подій. Навіть якщо мої записки не будуть нікому з вас корисними чи цікавими, для себе особисто цей тиждень свідомого планування і відвідування різних заходів привів мене до кількох позитивних уроків.
Як виявилося - аби відпочити в нашому місті, потрібно докласти чималих зусиль. Наприклад, обрати місце чи подію, котрі б сподобались всім запрошеним друзям чи членам сім`ї. І придумати як отримати задоволення від літа в Чикаго , якщо гроші на деревах і цього року не виросли ? Можна , звісно, вкотре просто безцільно тинятися Міленіум Парком чи спробувати удачі на пляжі , коли закінчиться сезон дощів .A можна спробувати себе в ролі тур агенції для своїх близьких і запланувати інтенсивний і яскравий літній відпочинок , не покидаючи Чикаго і не виходячи за межі допустимих грошових витрат ( тут варто зауважити, що останнє - поняття суб`єктивне . Та , погодьтесь, що не залежно від мого чи вашого уявлення про бюджет на розваги, ціна парківки $41 чи келиха вина за $19 ще нікого не заохотила повертатися в місто знову і знову за новими враженнями. Тому, навіть якщо моє бачення недорогого відпочинку не збігається з вашим, будемо вважати що всі ми, принаймні, відчуваємо рiзницю між невинним бажанням гарно провести час та екстравагантним стилем життя , який доступний не кожному.) З цих причин я не писатиму про " 10 ресторанів з найкрщими терасами і найсмачнішим Rose " чи про "найкращі суші в моєму житті за $200". Всі події, які я включила до цього імпровізованого "путівника літніми канікулами" підходять для сімейного відпочинку чи соло; для побачень як перших , так і двадцятих; для всіх , хто погодиться , що Чикаго - місто музичне , а тому надмірна поява слова "джаз" в цій статті нікого не здивує.
Мені експеримент під назвою "літо в Чикаго" сподобався. Продовженню бути!
P.S. Усі фото в даному матеріалі мої. please handle with care :)