Літо, а давай не прощатися?!

Феєричного завершення літа в Чикаго я вам поки не обіцяю, бо воно в нас ще триває до кінця вересня. А потім, якщо пощастить, то буде Indian Summer (також відоме як Бабине літo, також відоме як золота чиказька осінь, що часом триває до пізнього жовтня.) А тому, не будемо зациклюватися на порах року та погоді. Продовжуємо вдавати, що зима ще десь за горами і жити так, ніби пуховики в шафі ще не натякають про те, що час відремонтувати застібку, зв`язати чи купити новий шарф, бо старий зносився за минулу зиму

( цікаво, чи ще хтось умудрився "зносити" цей аксесуар і загубити 5 пар рукавиць за сім місяців холодриги)

Ось декілька подій, котрі вас можуть зацікавити найближчими днями. І коли я пишу "найближчими", то інколи маю на увазі сьогодні:

До святкування свого 90го Дня народження, один із моїх улюблених історичних кінотеатрів Чикаго Music Box Theatre влаштував кіномарафони за побажаннями глядачів: щодня впродовж тижня транслюються дві стрічки, котрі перемогли в голосуванні мешканців міста. Так, сьогодні 28го серпня , 2019 року ми можемо зануритися в екшн та атмосфету 1980-90років і подивитися класику: першу частину саги про Термінатора (THE TERMINATOR, 1984) Джеймса Камерона з молодим Арні в головній ролі, а після цього сеансу - "ROBOCOP" (1987) , реж: PAUL VERHOEVEN о 9:15 вечора. Навіть якщо у вас вдома колись були відео касети з цими фільмами і ви виросли, цитуючи Шварца, подивитися "фільми молодості" на великому екрані - шанс, який випадає нечасто. Це також шанс усвідомити, що ми з вами живемо в тому "далекому майбутньому" , яким нас лякали автори наукової фантастики і , на щастя, не всі їхні прогнози здійснилися. Роботи по вулиці ще не ходять , якщо не брати до уваги людей, котрі роздають штрафи за перківку в районі Lakeview, де знаходисться кінотетр (3733 N SOUTHPORT AVE CHICAGO, IL 60613)

. Якщо вам колись випадала нагода просити цих бездушних істот не виписувати штраф за 2 хвилини простроченої парківки, то ви вже знаєте, що порівняно з ними, Термінатор був просто нещасним Дроворубом з країни ОЗ.

Кінотеатр Music Box Theatre - місце, де часто можна подивитися європейське, незалежне, авангардне кіно та американську класику . Раджу частіше заходити до них на сайт і переглядати календар подій. В них в гостях бувають відомі режисери та актори, котрі люблять залишатися після сеансу для обговорення своїх робіт. Це не театр з найкомфортнішими умовами перегляду фільмів, але це один з найкрутіших кінотеатрів для фанатів кіно. Український фільм "Плем`я" транслювався тут , під схвальні відгуки американських критиків та аудиторії глядачів.

До 15 вересня і вас ще є шанс подивитися спектакль (NON)FICTION у іншому старому чиказькому театрі The Athenaeum Theatre . Сюжет вистави розгортається навколо стосунків молодої американської пари , де Майк працює бухгалером/фінанситом , а Стефані віднедавна покинула роботу і весь час віддає написанню свого першого роману. Майк підтримує Стефані фінансово та щиро вірить в її успіх. Так як кохана йому не дозволяє навіть краєм ока зазирнути y свій рукопис, то він і гадки не має, що книга пишеться про нього і його досвід життя в релігійному культі. Скандалу в кульмінації, як ви здогадалися, не уникнути. Я рекомендую цю виставу лише тим, кого цікавить тема письменництва , літератури і одвічних риторичних питань на кшталт "Кому належить історія: тому, хто її жив, чи тому, хто її вміє розповісти". Чи можна запозичувати сюжети з життя близьких людей і сподіватися на славу, безсоромно експлуатуючи чужу травму? Аж таких глибоких питань на сцені малого залу (дуже малого, зауважте! ) театру не озвучують, бо п`єса вражає своєю сіткомівською поверхневістю. Всі герої ( а їх аж четверо) настільки стеротипні , що це можна сприйняти як особисту образу. Майк - такий собі міфічний ідеальний партнер, "the nice guy" , чия відданість коханій Стефані межує з собачою безвідмовністю. Добрий, щедрий, працьовитий "мужчина в роквіті сил", в душу якого ще не зажила дитяча травма, але ми про це не знаємо, бо попри люблячі стосунки, пара рідко взагалі розмовяє про якісь глибокі переживання один одного (що загалом правдиво показує американців в шлюбі). Кожен хвилюється про свою кар`єру та амбіції, а тому не дивно, що Сефані , коли її змушують обирати між випуском в світ своєї книги та збереженням стосунків з чоловіком, якого вона любить , обирає письменництво .

Видавець книги - персонаж комічний і на противагу доброму Майку є втіленням кретина : в нього відсутнє вміння співчувати, такт і все те, що зробило б його хоч трохи реалістичим та подібним на людину, а не на карикатуру. Ще є сестра Майка , чия доля пов`язана з культом . Вона , як і Майк, не звертали уваги на дивний інтерес Стефані до їхнього минулого (хоча, що тут дивного? Мені б теж хотілося дізнатись більше про "страшних і небезпечних людей", з якими має справу мій хлопець і його родина) і ділилися з нею інформацією, до якої письменниця пізніше додала колоритних деталей.

Вистава триває 90 хвилин, без перерви. І хоч загалом актори грають не найгіршим чином, на половині п`єси вам вже все зрозуміло і ви починаєте розглядати решту глядачів щоб переконатись чи лише вам стало безмірно нудно від цієї історії. На щастя, ми дивилися виставу в день її прем`єри і серед глядачів знайшлося декілька персoнажів, котрі зацікавили мене більше, ніж Майк і Стефані разом взяті і помножені на 90 хвилин розмов про про розмову, яка все ніяк не могла відбутися через суперечності в розкладах . Одна старша пані з першого ряду з дуже викривленим хребтом (не виключено , що це - професійна травма) впродовж вистави записувала щось в старомодний вузький журналістський записник , майже не підводячи очей на акторів. Якби я сиділа на один ряд ближче, то я б витріщалася на її записи замість сцени. Її коротка зачіска, масивні сережки, великий перстень на вказівному пальці , стара шкіряна папка на колінах, що служила портативним письмовим столом - все це , здається, підказувало що перед нами представниця театральних критиків міста. Дивлячись на її копітку писанину і судячи з того, що з-під її ручки майже летіли іскри , мені стало шкода всіх причетних до постановки. А потім я побачила другу критикиню, котра теж сиділа в першому ряду і хоч була приблизно на два роки молодшою за старушенцію з портфелем, мала таку ж куленепробивну маску досвідченої театралки і блокнот наскрізь прошитий словами, що звyчать дуже схоже на "фе". Невідомо, з яких видань були ці жіночки, але актори явно старалися для них, а не для решти 12 людей в малому залі.

. А мене зацікавило : от зробила героїня вибір і пішла "по трупах" до слави, видала свій роман, який або стане бестселером, або ні... А якщо ні? Що тоді? Чи варто було ускладнювати чи руйнувати комусь чиття заради такої авантюри? Крім того, попри поверхневе зображення стосунків, в п`єсі уявлення про талант, покликання і подвиг написання непересічного роману також є дуже шаблонним і навіяним попкультурою . Як от формула: "9 місяців на написання роману, 6 місяців на редакцію та опрацювання, розсилка по видавництвах , робота з помилками та рекомендаціями редактора - бум! 1,5 - 2 роки і ваш роман опубліковано! Фанфари, ви - автор бестселера" . в п`єсі все працює саме в такій послідовності, без натяку на сарказм чи іронію.

(NON)FICTION - це непогана, але дуже американська вистава про дуже американські стосунки і проблеми, які могли б бути цікавими, але такими не є. (Хiба, якщо ви в процесі написання роману , сюжет якого зайшов в тупик і ви починаєте кидати заздрісні погляди на шафу з сімейними скелетами.)

4-го вересня, о шостій вечора в Museum Of Contemporary Art Chicago відбудеться лекція On Style and Knockoff на тему моди , стилю , відомих брендів та їхніх копій, авторського права та законів, що захищають інтелектуальну власність . Дискусію проведуть відомі журналісти (Julie Zerbo of The Fashion Law) та правознавці, які працюють в сфері моди та сучасного мистецтва . Я думаю, що лекція зацікавить всіх, кого давно хвилює чому "новинки" бренду Zara часто є репліками одягу, щойно представленого на світових подіумах відомими домами моди і чому таке копіювання не переслідується законом; сподіваюсь, що буде обговорена тема дистрибуції підробок онлайн , безсоромно називаючи їх "доступними версіями" товарів ексклюзивних брендів (деякі люди досі не розуміють, що це кримінальний злочин і ними цілком можливо вже зацікавилось ФБР) , ну і цікаво почути про довільну інтерпритацію інтелектуальної власності в Китаї, та як їй протистояти ( якщо це взагалі можливо.) . Ціна квитка на лекцію $15. Якщо ви вже прийдете на цю подію, то зазирніть в зали музею і подивіться виставку Virgil Abloh: "Figures of Speech", показ якої продовжено до 29 версня. Якщо ви хоч трохи цікавитесь модою, то зобов`язані побувати на ній.

з 23 до 30 серпня в Чикаго проходитиме 41й щорічний фестиваль джазу. Концерти проходитимуть в різних локаціях міста. Та я надаю перевагу менш масштабному, але нічим не гіршому Hyde Park Jazz Festival , що продить 28-29 вересня.

Для гурманів протягом вихідних пройде Lobster Fest (Navy Pier) і в Спрінгфілді фестиваль устриць і пива! А якщо душа бажає чогось ближчого до рідного дому, то 30го серпня пройде польський Taste of Polonia . Колись ми там навіть зустріли Елвіса Преслі, що (ви не повірите!) співав з дуже правдоподібним польським акцентом.

Літо триває! Вдалих вихідних!

 UPCOMING EVENTS: 

 

 FOLLOW THE ARTIFACT: 
  • Facebook B&W
  • Twitter B&W
  • Instagram B&W
 RECENT POSTS: 
 SEARCH BY TAGS: 

2016-2019 by Fifthwave. Proudly created with Wix.com