Життя за власною книгою. Sandra Cisneros в American Writers Museum .

Рік тому, 19-го травня, 2018 року відбулась перша зустріч нашого читацького клубу . Присвячена вона була невеликій збірці коротких оповідань " The House on Mango Street "(1984) американської письменниці мексиканського походження Sandra Cisneros . Ця книга входить до американської шкільної програми і її перекладено на 20 мов світу.

Сандра Сізнерос народилася в Чикаго ,y багатодітній сім`ї мексиканських емігрантів. У неї було шестеро братів і дві батьківщини . Родина довго жила на два міста - Чикаго та Мехіко. Коли батьки Сандри нарешті спромоглися купити скромний дім в одному з найбідніших емігрантських районів Чикаго, Сандрі було 11 років. Майже всі її твори пронизує тема дому і бажання жити в кращих умовах, ніж ті в яких пройшло її дитинство. У "Домі на вулиці Манго" Сандра Сізнерос влучно передає переживання дівчинки Есперанзи , яка живе між двома культурами і не почувається комфортно в жодній з них.

Чи то просте співпадіння, чи все-таки є в тому якийсь знак, та пройшов рік від нашого палкого обговорення "Дому на вулиці Манго" і мені пощастило познайомитись з авторкою в Музеї Американських Письменників.

Сандра Сізнерос удостоїлася численних нагород, в тому числі 2015 National Medal of Arts - найвищої нагороди Конгресу США, яку їй вручав Президент Обама та престижну PEN America PEN/Nabokov Award 2019 за досягнення в світовій літературі.

Читаючи біографію Сандри Сізнерос на обкладинці книжки, можна уявити собі якусь статечну і строгу письменницю , яка все життя присвятила активізму та книгам. В житті Сандра виявилась надзвичайно відкритою, дотепною і простою жінкою. Про письменництво вона любить жартувати без кінця і краю, та коли її поради просять молоді автори, вона відповідає конкретно і детально: "Ваша ідея звучить захоплююче!Я не маю часу читати ваші рукописи, та я знaю людей, які можуть бути зацікавлені. Я вас зведу".

Або ось iще :" У кожного початківця повинна бути група надійних людей, які можуть чесно дати оцінку написаному. Виділіть час на повне усамітнення і пишіть А потім знайдіть час і можливість з кимось обговорити вашу працю. Ніхто не стає добрим письменником випадково. За всім стоїть систематична робота над своїми помилками."

У "Домі на вулиці Манго" Есперанза сказала, що колись, вибравшись зі свого бідного кварталу і батьківського дому, вона повернеться за тими, хто "не може вирватись звідси сам". Пройшло багато років i Сізнерос не забула обіцянки своєї героїні. . Письменниця заснувала фундацію на честь свого батька - Alfredo Cisneros Del Moral Foundation , яка допомагає відкривати нові імена серед молодих письменників, що пишуть на важливі теми соціальної та гендерної нерівності .

Фернандо Флорес (Fernando A. Flores) - - один із таких молодих авторів. У світ щойно вийшов його деб`ютний роман за сприяння Сізнерос. Фундація виділила молодому письменнику $10,000 щоб він міг присвятити час творчості. Вчора Сандра Сізнерос представила Флореса та його книгу широкій аудиторії.

У 2019 році Сандра Сізнерос подарувала $50,000 грошової премії від PEN/Nabokov Award людям, з якими вона зараз працює в містечку San Miguel de Allende , що знаходиться в Мексиці.

Зустріч в Музеї Американських Письменників була багатолюдною і цікавою. Сандра Сізнерос вміє налаштувати слухачів і читачів на свою частоту. Якщо свої книги вона жартома називає дітьми, то книги молодих авторів - внуками.

Сім'ї , у традиційному сенсі цього слова, в письменниці немає, але таке враження, що в неї є родичі і в Чикаго , і в Техасі , і в Мексиці , і в Сараєво, де вона проводить багато часу. "Моє коріння в Чикаго з часом всохло, коли померли батьки. Натомість проростають квіти з насіння, посіяного мною багато років тому." - зауважила Сіснерос з гордістю . Справді, її маленька книжка стала поштовхом для всіх, кому раніше в літературі не було відведеного місця.

Сізнерос називає Ганса Крістіана Андерсена своїм улюбленим автором , а свою маму - найбільшим натхненням. Коли у 2007 році Сандра нарешті змогла запросити маму до себе , у свій дім ( "дім, що не належав ні батькові, ні чоловікові , а тільки мені!") , здійснилась її заповітна мрія - довести рідним, що обраний нею шлях "не просто бути чиєюсь матір'ю і дружиною, а бути собою " зробив її успішною і щасливою. Матір письменниці померла незадовго після . Тема місця жінки в суспільстві є також однією з головних в творчості Сізнерос. Виховуючись в середовищі, де шлюб вважався важливішим досягненням, ніж диплом про середню освіту, а дівчата з юного віку мали користуватись своєю "жіночністю" аби приваблювати часто значно старших чоловіків, письменниця рано зрозуміла, що вона не хоче повторити помилок своїх подруг, бабусі і матері. Може тому i обрала життя далеко від рідних та їхніх очікувань.

"One day I'll own my own house, but I won't forget who I am or where I came from. Passing bums will ask, Can I come in? I'll offer them the attic, ask them to stay, because I know how it is to be without a house."

Це була неймовірно душевна і натхненна зустріч!

Автограф для читацького клубу став приємним бонусом.